Укрморречфлот разработал проект Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения оформления транзитных грузов»

11:4009.02.2011г.

Мининфраструктуры инициирует упрощение оформления и обработки транзитных грузов в морских портах. Для привлечения дополнительных объемов транзитных грузов специалистами Государственной службы морского и речного транспорта (Укрморречфлот) был разработан проект Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения оформления транзитных грузов», который выносится на публичное общественное обсуждение.

В частности, документом предусмотрено распространение Закона «О транзите грузов» на перевозку опасных грузов, установление для товаров, перемещаемых в контейнерах, уровня проведения различных видов контроля и распространения в отечественных контейнерных портах системы «трансшипмента».

Следует отметить, что без внесения соответствующих изменений в законодательные нормативно-правовые акты невозможно привлечь дополнительные объемы транзитных грузов, проходящих через территорию Украины различными видами транспорта.

Напомним, в 2010 году по инициативе Мининфраструктуры и Одесского порта состоялось внедрение системы «трансшипмента» - когда грузы в контейнерах не выходят за пределы одного пункта пропуска, которым является территория морского порта. Кроме того, таможенное оформление происходит без предоставления грузовой таможенной декларации и без применения мероприятий гарантирования доставки. На конец года Одесским портом обработано более 1000 контейнеров в таком режиме.

Обґрунтування необхідності прийняття акта.

1. Проект Закону розроблено з метою:

поширення Закону України «Про транзит вантажів» на перевезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим, авіаційним транспортом;

впровадження в українських контейнерних портах системи «трансшипмента», тобто такого режиму транзиту вантажів у контейнерах, що прибувають і відвантажуються водним транспортом та під час зберігання не виходять за межі одного пункту пропуску чи зон митного контролю, яким є територія морського торговельного порту, при якому митне оформлення відбувається без подання вантажної митної декларації та без застосування заходів гарантування доставки;

встановлення для товарів, що переміщуються в контейнерах, рівня проведення різних видів контролю (огляд, рентген, зважування тощо).
Без внесення відповідних змін до законодавчих нормативно-правових актів неможливо залучити додакові обсяги транзитних вантажжів, що проходять через територію України різними видами транспорту.

2. Мета та шляхи її досягнення

Метою проекту акта є спрощення процедури оформлення вантажів у транзитному сполученні. Завдяки цьому спрощенню відбудеться отримання додаткових доходів державних підприємств та, відповідно, збільшення відрахувань до Державного бюджету України за рахунок залучення нових вантажопотоків, збільшення обсягів перевезення та переробки транзитних вантажів.

3. Правові аспекти

На даний час у зазначеній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:
Кодекс торговельного мореплавства України; 
Митний Кодекс України;
Закон України «Про транзит вантажів»;
Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів».

Реалізація акта не потребує розроблення нових актів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Законом України від 13.05.2010 № 2189-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері перевезення небезпечних вантажів» внесені зміни до Закону України «Про транзит вантажів», відповідно до яких дію останнього закону стосовно всіх небезпечних вантажів припинено. Таким чином, транзитні вантажі, що підпадають під визначення «небезпечний вантаж», яке міститься у Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів», підлягають декларуванню відповідно до положень Митного кодексу України із використанням вантажної митної декларації. Слід зазначити, що тільки для транскордонних перевезень небезпечних відходів надається письмова згода спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України «Про відходи» (статті 21-23). Зважаючи на зазначене, у пунктах пропуску тільки для небезпечних відходів не може застосовуватися спрощений та прискорений порядок переміщення через кордон, який передбачено для перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим, авіаційним транспортом відповідно до Закону України  «Про транзит вантажів».

Отже, транзитне перевезення небезпечних вантажів, крім небезпечних відходів, всіма видами транспорту, повинно здійснюватися відповідно до міжнародних договорів, як це передбачено Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» та не може бути поза дією Закону України  «Про транзит вантажів».

З метою уникнення протиріч у законодавстві щодо перевезень небезпечних вантажів пропонується внести зміни до Закону України «Про транзит вантажів».

Також, проектом акта передбачається встановлення для товарів, що переміщуються в контейнерах, рівня проведення різних видів контролю (огляд, рентген, зважування тощо).

Вже зараз морські торговельні порти мають сукупний виробничий потенціал із переробки вантажів у контейнерах на рівні 2 млн. TEU на рік. У програмах розвитку цих державних підприємств проектам із розбудови контейнерних потужностей приділено особливу увагу. Зокрема в Одеському морському торговельному порту почалася реалізація інвестиційного проекту «Розвиток Карантинного молу в ДП «Одеський морський торговельний порт», яким передбачається будівництво до 2012 року сучасного контейнерного терміналу загальною потужністю до 600 тис. TEU на рік.

При цьому неодноразово наголошувалось, що окрім рівня розвитку портових потужностей важливу роль у залученні та нарощуванні контейнеропотоків відіграє спрощення та прискорення процедур державного контролю, що супроводжує операції з зовнішньоторговельними та транзитними вантажами.
Встановлення для товарів, що переміщуються в контейнерах, рівня проведення різних видів контролю, дозволить значно прискорити обробку та оформлення цих товарів. Це в свою чергу надасть можливість залучати додаткові контейнеропотоки через морські порти із відповідним збільшенням відрахувань до Державного бюджету України за рахунок збільшення обсягу навантажувально-розвантажувальних робіт та від портових зборів.

Основними регіональними конкурентами українських контейнерних портів є румунська Констанца.

У порту Констанца ще в червні 2002 р. була виділена особлива територія із спеціальною огорожею і статусом.

В результаті впровадження умов для «трансшипмента» контейнерообіг порту активно зростав, особливо у 2005-2008 р.р.

При цьому частка «трансшипмента» складає в середньому близько 60% контейнерообігу Констанци.

Слід зазначити, що в 2009 році відбулося падіння контейнеропереробки майже в усіх портах світу у зв’язку із впливом фінансово-економічної кризи.
Беручи до уваги повний перелік обов'язкових і факультативних портів заходу ліній, що проходять через Констанцу, Одесу і Іллічівськ, можна обґрунтовано говорити про те, що є перспектива закріплення за українськими контейнерними портами, як за перевалочною базою, контейнеропотоків з Південно-Східної Азії на Чорне море (Варну, Новоросійськ, Поті) і порти Азовського моря (Маріуполь, Таганрог).

Близько 60 %  контейнерів, які переробляє порт Констанца, є «трансшипментом». Українські морські торговельні порти переробляють  контейнери  у такій пропорції за напрямками перевезень: імпорт – 47 % , експорт – 47 %, транзит – 6 %. Тобто, на сьогоднішній день для багатьох перевізників Констанца є пунктом вимушеного часткового завантаження/вивантаження з метою подальшого транспортування вантажопотоків «трансшипменту» до портів Чорноморського регіону. При цьому морським перевізникам економічно вигідніше транспортувати експортні та імпортні вантажопотоки контейнерів до/з українських портів з одночасним завантаженням/вивантаженням «трансшипменту». 

Досягнуті на сьогодні можливості контейнерних потужностей українських контейнерних портів дозволяють переробляти 2 млн. TEU на рік. У Іллічівського та Одеського морських торговельних портів, як у контейнерних портів, є високий рівень виробничого потенціалу, технічне, технологічне, кадрове і інформаційне забезпечення. Тобто порти мають всі можливості для залучення транзитних контейнерів у режимі «трансшипмента» та зростання контейнерообігу.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення митного оформлення транзитних вантажів” було законодавчо закріплено спрощений порядок проходження транзитних контейнерів у режимі „трансшипменту” через морські торговельні порти України. Для таких вантажів митне оформлення проходить без подання вантажної декларації та без застосування заходів гарантування доставки.
Так, після прийняття вищезазначеного Закону станом на 01.12.2010 в ДП «Одеський морський торговельний порт» в режимі «трансшипменту» вже було перероблено близько 1000 TEU, у зв’язку з чим порт додатково отримав доходи від навантажувально-розвантажувальних робіт та від портових зборів.

Але, на сьогоднішній день існують проблемні питання, які не дозволяють в повному обсязі використовувати потенціал морських торговельних портів для залучення вантажопотоків у режимі «трансшипменту».

Абзацом другим статті 2 Закону України «Про транзит вантажів» передбачено, що Закон України «Про транзит вантажів» не поширюється на транзит небезпечних вантажів. Це призвело до того, що небезпечні транзитні вантажі у режимі „трансшипменту” повинні оформлюватися в загальному порядку із обов’язковим поданням вантажної митної декларації застосуванням заходів гарантування доставки.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення митного оформлення транзитних вантажів” законодавчо закріплено спрощений порядок проходження для транзитних контейнерів у режимі „трансшипменту”, окрім підакцизних вантажів.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено, що транзит небезпечних вантажів через територію України здійснюється виключно у прямому сполученні одним видом транспорту без перевантаження на інший. Це пункт суперечить існуючій практиці портової діяльності – вантаж, що надійшов в порт на судні, в більшості випадків перевантажується на інший вид транспорту (залізничний, автомобільний тощо) для доставки вантажоотримувачу, тобто відбувається зміна виду транспорту з морського на сухопутний.

Реалізація проекту акта не потребує витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта подається на погодження до Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства надзвичайних ситуацій України.

6. Регіональні аспекти

Проект акта не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики виявлення корупційних правопорушень. Проект акта не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення громадських обговорень. 

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Реалізація проекту акта дозволить створити додаткові конкурентні переваги вітчизняного транспортного комплексу на міжнародному ринку транспортних послуг завдяки спрощенню процедур оформлення транзитних вантажів, залучити нові вантажопотоки, створювати нові робочі місця у транспортній галузі, збільшити обсяги перевезення та переробки транзитних вантажів, і, відповідно, доходи державних підприємств та додаткові відрахування до державного бюджету.

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр інфраструктури України Борис Колесніков
Источник: Вся правда о ТИС