Мининфраструктуры хочет изменить правила плавания в бухтах Севастополя

10:4220.04.2011г.

Министерство инфраструктуры Украины разработало Проект Приказа «Об утверждении Изменений к Правилам плавания кораблей и судов в бухтах, на рейдах Севастополя и на подходах к нему».

Цель - повышение уровня безопасности судоходства и с учетом практического опыта судоводителей, в соответствии со статьями 3, 10 и 110 Кодекса торгового мореплавания Украины.

Текст документа приведен ниже:
 

З метою підвищення рівня безпеки судноплавства та з урахуванням практичного досвіду судноводіїв, відповідно до статей 3, 10 та 110 Кодексу торговельного мореплавства Украин

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Правил плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.09.2002 № 626, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2002 за № 834/7122, виклавши їх у новій редакції, що додається.

2.Укрморрічфлоту забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4.Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В.о. Міністра Констянтин Єфименко

Правила плавання 
та лоцманського проведення кораблів i суден
уздовж південно-західної частини Кримського півострова, 
у бухтах міста Севастополя та на підходах до них

1. Загальні положення
 
1.1. Правила плавання та лоцманського проведення кораблів i суден уздовж південно-західної частини Кримського півострова, у бухтах міста Севастополя та на підходах до них (далі - Правила) розроблені відповідно до статей 3, 10 та 110 Кодексу торговельного мореплавства України.

Ці Правила є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність біля південно-західної частини Кримського півострова, у бухтах міста Севастополя та на підходах до них.

У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ВМС ЗС України - Військово-Морські Сили Збройних Сил України;
Держприкордонслужба - Державна прикордонна служба України;
ІДПН - Інспекція державного портового нагляду;
IMO - Міжнародна морська організація (International maritime
organization);
ЗНО - засоби навігаційного обладнання;
капітан СМРП - капітан порту державного підприємства "Контора капітана Севастопольського морського рибного порту";
капітан СМТП - капітан порту державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт";
ОУРК - органи управління рухом кораблів ВМС ЗС України, Держприкордонслужби, ЧФ РФ;
ПДР - полігон девіаційних робіт;
ПРДР - полігон радіодевіаційних робіт;
РЛС - радіолокаційна станція;
РМЯС - райони місць якірних стоянок;
РОЧ - район очікування;
РШ - рекомендований шлях;
РЯС - район якірних стоянок;
СМРП - державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт";
СМТП - державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт";
СРР - система розподілу руху;
СРРС - служба регулювання руху суден;
УКХ - ультракороткі хвилі;
ЦРРС - центр регулювання руху суден "Севастополь";
ЧФ РФ - Чорноморський флот Російської Федерації.
 
1.2. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

довжина судна (корабля), ширина судна (корабля) та висота борту судна (корабля) - габарити (розміри) судна (корабля);

зона дії ЦРРС - оголошена в цих Правилах акваторія, у межах якої ЦРРС виконує свої функції та надає суднам (кораблям) послуги, визначені цими Правилами;

зона радіолокаційного контролю ЦРРС - сектор (район) у зоні дії ЦРРС, який збігається із зоною покриття радіолокаційних станцій, що входять до складу ЦРРС, та в якому здійснюється радіолокаційний контроль за судна (кораблі)ми;

інформаційне забезпечення мореплавства - передача на судна (кораблі) гідрометеорологічної інформації, відомостей про зміни в роботі ЗНО, про зміщення плавучих ЗНО із штатних місць та іншої навігаційно-гідрографічної і гідрологічної інформації, а також інформації про стан руху суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС та про фактори, що ускладнюють плавання. Інформація надається з ініціативи ЦРРС або на запит суден (кораблів);

корабель - військовий корабель (катер, судно, підводний човен, екраноплан тощо), що входять до складу військово-морських сил (флоту), здатні вирішувати певні бойові або спеціальні завдання і мають зовнішні знаки, що визначають його державну приналежність;

оголошена осадка - величина максимальної осадки суден (кораблів), що оголошується портом на календарний рік або на навігаційний період;

організація руху суден - планування безпечного руху суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС на базі отриманих від ВМС ЗС України, ЧФ РФ та Держприкордонслужби планів переходів кораблів, а також отриманих від агентів або капітанів суден (кораблів) заявок на рух і надання послуг ЦРРС, розроблення графіків руху суден (кораблів) і їх коригування відповідно до реальної судноплавної обстановки;

осадка судна - осадка судна (корабля) відповідно до Обмірного свідоцтва (формуляра або іншого офіційного документа) в разі повного навантаження незалежно від обсягу фактичного завантаження;

послуги СРРС - інформаційні послуги, контроль за виконанням суднами (кораблями) правил плавання, радіолокаційне проведення (навігаційна допомога), радіолокаційний контроль за рухом і стоянкою суден (кораблів) на якорі, регулювання руху суден;

прохідна осадка - осадка, яка визначається для конкретного судна (корабля) та враховує запас глибини і ширини смуги безпечного руху на судноплавному шляху або акваторії за умови врахування гідрометеорологічної обстановки в період проведення судна (корабля) і може відрізнятися від оголошеної осадки як у бік збільшення, так і в бік зменшення;

радіолокаційне проведення (навігаційна допомога) - надання судну (кораблю) допомоги у складних гідрометеорологічних умовах або в разі виходу з ладу чи відсутності на судні необхідних навігаційних приладів шляхом передачі інформації, яка сприятиме прийняттю відповідних рішень капітаном судна (командиром корабля) щодо безпечного плавання цього судна (корабля);

радіолокаційний контроль - спостереження за положенням судна (корабля) (визначення координат і параметрів руху) за допомогою радіолокаційної станції ЦРРС та передача попередження про відхилення судна (корабля) від безпечного маршруту плавання або від точки віддачі якоря, контроль за виконанням цих Правил у зоні дії ЦРРС та передача попереджень про їх порушення, попередження суден (кораблів) у разі виникнення (розвитку) ситуації небезпечного зближення з іншими судна (кораблі)ми, об'єктами, небезпечними глибинами та надання рекомендацій щодо уникнення небезпеки, попередження судна (корабля) в разі відхилення його від безпечного маршруту плавання та повернення до зазначеного маршруту;

регулювання руху суден - організація руху та відповідний контроль за рухом суден (кораблів), що передбачає встановлення режиму руху суден (кораблів), надання суднам (кораблям) рекомендацій та вказівок, які стосуються черговості руху, часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місць якірних стоянок;
судно - будь-який невійськовий плавзасіб, що перебуває у зоні дії ЦРРС у надводному стані;

центр регулювання руху суден - структурний підрозділ служби регулювання руху суден, який бере участь у забезпеченні безпеки мореплавства у зоні дії ЦРРС шляхом виконання своїх функцій та надання суднам (кораблям) послуг.

1.3. Вимоги цих Правил поширюються на частину акваторії внутрішніх вод і територіального моря України, що обмежена:
на півночі - паралеллю мису Лукул (44є50,40′ N);
на заході та півдні - лінією, що збігається з межею територіального моря України;
на сході - меридіаном мису Сарич (33є44,30′ E).

1.4. Порядок плавання на акваторіях СМТП та СМРП, порядок входження в порти (виходу з портів) визначається обов'язковими постановами портів, які не повинні суперечити цим Правилам.
У разі наявності розбіжностей між вимогами обов'язкових постанов СМТП та СМРП і цих Правил слід керуватися останніми.

1.5. Дія цих Правил не поширюється на акваторії, що є зонами відповідальності за забезпечення безпеки мореплавства ВМС ЗС України, Держприкордонслужби, а також передані в оренду Російській Федерації.
Регулювання руху кораблів здійснюється спільно ЦРРС та ОУРК.

1.6. Судна (кораблі) завдовжки менше 20 метрів та судна місцевих пасажирських ліній повинні користуватися прибережними маршрутами та призначеними для них РШ. Ці судна (кораблі) зобов'язані поступатися дорогою іншим суднам (кораблям).

1.7. ЦРРС надає послуги суднам (кораблям) згідно статті 5 цих Правил.
Для суден (кораблів) завдовжки 30 метрів і більше використання послуг, зазначених у підпунктах 5.2, 5.3 та 5.5 цих Правил, є обов'язковим. З цих суден (кораблів) стягується збір за надані ЦРРС послуги згідно з чинним законодавством України.
Із кораблів ВМС ЗС України, ЧФ РФ, Держприкордонслужби та із суден (кораблів) завдовжки менше 30 метрів збір за надані послуги не стягується.

1.8. ЦРРС у зоні своєї дії виконує такі функції:
виявлення суден (кораблів), що входять у зону дії ЦРРС, встановлення зв'язку з ними, отримання та реєстрація необхідних даних про кожне судно (корабель);
допомога у встановленні зв'язку між суднами (кораблями) і береговими організаціями та службами з питань, що пов'язані із забезпеченням безпеки руху суден (кораблів);
інформаційне забезпечення мореплавства;
організація і контроль за рухом суден (кораблів);
сприяння проведенню аварійно-рятувальних, буксирних, днопоглиблювальних та інших спеціальних робіт.

1.9. З метою забезпечення безпеки судноплавства у зоні дії ЦРРС можуть тимчасово закриватися для судноплавства морські райони, акваторії або ділянки акваторій. Порядок закриття районів визначається законодавством України та Обов'язковими постановами по портах. Відповідальність за організацію закриття таких районів покладається на ініціатора закриття. Інформація про закриття негайно передається на адресу ЦРРС, а до відома мореплавців та організацій доводиться у встановленому порядку.

1.10. Загальний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснює Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (далі - Держфлотінспекція України).
Державний нагляд за виконанням міжнародних і національних вимог з безпеки судноплавства у межах своїх функцій здійснюють капітани портів.

2. Зона дії ЦРРС
 
2.1. Зоною дії ЦРРС (додаток 1) є водний простір, що обмежений:
на півночі - паралеллю мису Лукул (44є50,40′ N), включаючи акваторію Севастопольської бухти, обмежену лінією, що з'єднує північний і південний вхідні моли, канал та ківш річки Чорна, акваторію Козачої бухти, обмежену лінією, що з'єднує вхідні миси;
на заході та півдні - лінією, що збігається з межею територіального моря України;
на сході - меридіаном мису Сарич (33є44,30′ E), включаючи акваторію Балаклавської бухти, обмежену лінією, що з'єднує вхідні миси.
У зону дії ЦРРС не входять акваторії бухт, обмежених лініями, що з'єднують:
у Комишевій бухті - Західний (44є35,55′ N; 33є25,00′ E) та Східний (44є35,54′ N; 33є25,20′ E) вхідні моли;
у бухті Абрамова - вхідні миси в точках 44є35,93′ N; 33є25,62′ E та 44є36,22′ N; 33є26,04′ E;
у бухті Кругла - вхідні миси в точках 44є36,32′ N; 33є26,34′ E та 44є36,42′ N; 33є26,83′ E;
у Стрілецькій бухті - вхідні миси в точках 44є36,72′ N; 33є28,11′ E та 44є36,72′ N; 33є28,44′ E;
у Пісочній бухті - вхідні миси в точках 44є36,65′ N; 33є28,82′ E та 44є36,74′ N; 33є29,19′ E;
у бухті Карантинна - вхідні миси в точках 44є36,88′ N; 33є29,70′ Е та 44є36,91′ N; 33є30,12′ Е.
У зону дії ЦРРС не входять акваторії, що є зоною відповідальності ВМС ЗС України, Держприкордонслужби й такі, що передані в оренду Російській Федерації.

2.2. У зоні дії ЦРРС є відкриті та закриті (військові) СРР, РШ, РОЧ, РМЯС, ПДР та ПРДР.
Використання відкритих СРР, РШ, РОЧ, РМЯС, ПДР та ПРДР здійснюється з дозволу ЦРРС, використання закритих (військових) - з дозволу організацій, які їх контролюють з обов'язковим інформуванням про це ЦРРС.

3. Організація руху суден (кораблів)

3.1. У зоні дії ЦРРС встановлено цілодобовий регульований порядок руху суден (кораблів).

3.2. Регулювання руху здійснюється ЦРРС спільно з такими службами:
диспетчером або ІДПН СМРП - у межах акваторії, що надана у користування СМРП згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 823 "Про надання державному підприємству "Севастопольський морський рибний порт" у користування акваторії";
диспетчером або ІДПН СМТП - у межах акваторії, що надана у користування СМТП згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 № 1581 "Про акваторію Севастопольського морського торговельного порту";
ОУРК - у межах акваторій Міноборони та адміністрації Держприкордонслужби, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1933 "Про забезпечення безпеки мореплавства в районі м. Севастополя", у межах акваторій, що передані в оренду Російській Федерації відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року, а також у межах акваторій спільного базування кораблів ВМС ЗС України та ЧФ РФ.

3.3. Заявка на підхід та плавання суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС (додаток 2) має бути надана до ЦРРС до 21-ї години доби, що передує добі приходу судна (корабля):

капітанами (судновласниками, агентами) суден (кораблів);
диспетчерами або ІДПН СМРП та СМТП;
диспетчерами або черговими підприємств та організацій, що приймають судна (кораблі) біля своїх причалів.
У заявці вказуються такі відомості про судно (корабель):
назва, тип, прапор судна (корабля);
радіопозивний та номер IMO;
судновий ідентифікаційний номер;
найбільші довжина, ширина і висота борту;
фактична осадка носом та кормою (у метрах);
брутто-регістровий тоннаж та дедвейт;
назва судновласника (оператора) і суднового агента;
порт, бухта призначення та очікуваний час прибуття в порт (бухту);
мета заходження;
найменування та кількість вантажу (баласту);
кількість пасажирів;
заплановані час та місце входження в зону дії ЦРРС;
наявність робочих каналів зв'язку із ЦРРС;
відомості про будь-які обмеження в керуванні судном (кораблем) і несправності суднового устаткування, що впливають на безпеку плавання судна (корабля);
спосіб буксирування, максимальні розміри каравану, кількість, назва та розміри об'єктів, що буксируються (тільки для суден (кораблів), що буксирують об'єкти).

3.4. Диспетчери (ІДПН, чергові) СМРП, СМТП, диспетчери (чергові) підприємств та організацій, що приймають судна (кораблі) біля своїх причалів, щодоби до 21-ї години інформують ЦРРС про заявки на підхід (відхід) суден (кораблів) на наступну добу.

3.5. Плани переходів кораблів, з'єднань кораблів ВМС ЗС України, Держприкордонслужби та ЧФ РФ повинні бути надані ОУРК цих організацій до ЦРРС до 21-ї години доби, що передує даті виконання плану.

3.6. Інформація про входження у Балаклавську бухту (вихід із бухти) кораблів Держприкордонслужби передається її ОУРК до ЦРРС за 30 хвилин до запланованого часу виконання цих заходів.

3.7. У разі проведення в зоні дії ЦРРС спортивних заходів за участю гребних шлюпок, вітрильних яхт, байдарок тощо відповідальна особа зобов'язана до 21-ї години доби, що передує дню проведення заходів, надати до ЦРРС письмову інформацію про:

наявність плану проведення заходу, погодженого в установленому порядку;
час та район проведення;
кількість та тип плавзасобів;
назви, типи, позивні суден (кораблів) забезпечення та наявність у них робочих каналів ЦРРС;
прізвище та ініціали керівника заходу, його місцезнаходження та канали зв'язку з ним.

3.8. З метою організації руху суден ЦРРС на підставі отриманої інформації, заявок та планів переходів встановлює черговість, що затверджується у графіку руху суден (кораблів) на наступну добу та графіку надання лоцманів для суден (кораблів), що підлягають лоцманському проведенню. До 22-ї години доби, що передує дню виконання графіка, ЦРРС доводить його до відома служб, зазначених у пункті 3.2 цих Правил.
Якщо в заявках та планах переходів зазначено однаковий час, черговість встановлюється у такому порядку:
військові кораблі (судна);
пасажирські судна і пороми, що прямують за розкладом;
гідрографічні судна (катери), що прямують для відновлення ЗНО;
судна зі швидкопсувними вантажами і рибною продукцією;
судна з небезпечними вантажами;
лінійні судна;
судна, зайняті буксируванням;
інші судна відповідно до черговості надходження заявок.
Кораблі Держприкордонслужби мають пріоритетне право на вхід у Балаклавську бухту та вихід з неї.
Незалежно від графіка руху суден (кораблів) на добу позачергово обслуговуються:
аварійні судна (кораблі);
судна (кораблі), що прямують для надання допомоги;
судна (кораблі) з важкохворими на борту.

3.9. У разі потреби екстреного виходу кораблів ВМС ЗС України, ЧФ РФ із бухт ОУРК повинні не пізніше ніж за 30 хвилин до виходу кораблів інформувати про це ЦРРС, зазначивши необхідні заходи для забезпечення безпеки виходу кораблів (повне або часткове обмеження руху інших суден (кораблів). При цьому управління рухом кораблів ВМС ЗС України та ЧФ РФ здійснюють ОУРК цих організацій.
Перед екстреним виходом із бухт кораблів Держприкордонслужби її ОУРК негайно інформує про це ЦРРС.
ЦРРС повинен ужити заходів для забезпечення безпечного виходу кораблів.

4. Порядок зв'язку та взаємодії ЦРРС із суднами (кораблями)

4.1. Взаємодія усіх суден та кораблів із ЦРРС є обов'язковою.
Судна (кораблі) завдовжки менше 30 метрів взаємодіють із ЦРРС на добровільних засадах. Незважаючи на це, такі судна (кораблі) зобов'язані виконувати вказівки ЦРРС, що стосуються питань забезпечення безпеки судноплавства у зоні дії ЦРРС.

4.2. Кораблі ВМС ЗС України, ЧФ РФ та Держприкордонслужби взаємодіють із ЦРРС безпосередньо або через ОУРК цих організацій.

4.3. Жодне судно (корабель) не має права входити, починати рух або інші маневри у зоні дії до моменту встановлення зв'язку з ЦРРС та одержання від нього вказівок і рекомендацій.

4.4. Судно (корабель) під час плавання у зоні дії ЦРРС має нести постійну радіовахту на робочому каналі ЦРРС. Перехід на інший канал зв'язку або припинення радіовахти на робочому каналі здійснюється судном (кораблем) після узгодження з ЦРРС (канали радіозв'язку та телефони ЦРРС, ОУРК і портових служб зазначені у додатку 3).

4.5. Капітан судна (командир корабля або з'єднання кораблів) за 30 хвилин до підходу до зони дії повинен повідомити ЦРРС про свій підхід та одержати дозвіл на рух.

4.6. Під час першого радіоконтакту ЦРРС має право вимагати отримання (уточнення раніше отриманої) інформації про судно (корабель), а саме:
назва, тип, прапор судна (корабля);
радіопозивний та номер IMO;
найбільші довжина, ширина і висота борту;
фактична осадка носом та кормою (метри) (для суден (кораблів), що прямують у бухти м. Севастополя);
брутто-регістровий тоннаж та дедвейт;
назва судновласника;
назва суднового агента (для суден (кораблів), що прямують у бухти м. Севастополя);
порт, бухта призначення та очікуваний час прибуття;
мета заходження (для суден (кораблів), що прямують у бухти м. Севастополя);
найменування та кількість вантажу (баласту);
заплановані час та місце входження в зону дії ЦРРС;
відомості про будь-які обмеження в керуванні судном (кораблем) і несправності суднового устаткування, що впливають на безпеку плавання судна (корабля);
спосіб буксирування, максимальні розміри каравану, кількість, назва та розміри об'єктів, що буксируються, - для суден (кораблів), що буксирують об'єкти.
З метою ідентифікації судна (корабля) ЦРРС має право вимагати від нього повідомлення своїх географічних координат або про своє місце розташування відносно берегового орієнтира, виконання характерного маневру або підняття розпізнавального сигналу.

4.7. Дозвіл на входження в бухти (вихід із бухт) запитується не пізніше ніж за 1 годину до входження в бухти (виходу з бухт):
для кораблів - командиром корабля безпосередньо у ЦРРС або через ОУРК;
для невійськового судна - капітаном судна безпосередньо у ЦРРС.
У запиті дозволу на входження (вихід) судна (корабля) у бухти (із бухт) зазначається запланований час входження (виходу). Часом входження (виходу) вважається час проходження судном (кораблем) вхідних молів (мисів) бухт.
Дозвіл дійсний протягом 30 хвилин від запланованого часу входження в бухти (виходу із бухт).
У разі неможливості здійснення судном (кораблем) входження в бухти (виходу із бухт) у встановлений термін дозвіл необхідно отримати повторно.

4.8. ЦРРС дає дозвіл на рух на підставі графіка руху кораблів і суден (кораблів) на добу та загальної судноплавної обстановки в зоні дії.

4.9. Обов'язковими для виконання судна (кораблі)ми (кораблями) є вказівки ЦРРС, що стосуються заборони руху, часу початку руху, маршруту, черговості, швидкості, інтервалу, місця якірної стоянки та дій для запобігання безпосередній небезпеці. Судно (корабель), що одержало вказівки або рекомендації ЦРРС, підтверджує їх одержання та повідомляє про свої наміри і дії.

4.10. Судно (корабель) у зоні дії ЦРРС, що зазнало впливу негативних природних явищ, зобов'язане негайно повідомити про це ЦРРС і надалі керуватися його рекомендаціями та вказівками.

4.11. Усі судна (кораблі) під час плавання в зоні дії ЦРРС негайно повідомляють ЦРРС про будь-які:
невідповідності в місцезнаходженні або роботі ЗНО;
зміни, що негативно впливають на безпеку судноплавства;
несправності суднових механізмів, що впливають на безпеку судноводіння;
дії, що стосуються охорони людського життя або навколишнього природного середовища.

4.12. У разі проведення спортивних заходів за участю гребних шлюпок, вітрильних яхт, байдарок тощо судна (кораблі) забезпечення зобов'язані за 1 годину до початку таких заходів установити радіозв'язок з ЦРРС та постійно підтримувати його до закінчення заходів.

4.13. Робочими мовами радіообміну між суднами (кораблями) та ЦРРС є українська, російська та англійська з використанням стандартних фраз ІМО для спілкування на морі.

4.14. ЦРРС несе відповідальність за свої вказівки та достовірність інформації відповідно до чинного законодавства України.

5. Послуги, що надаються ЦРРС

5.1. Інформаційні послуги

Послуги надаються шляхом передачі на судна (кораблі):
гідрометеорологічної інформації;
відомостей про зміни в роботі ЗНО, місцезнаходження та зсуви плавучих ЗНО з установлених місць та іншої навігаційно-гідрографічної і гідрологічної інформації;
інформації про стан судноплавної обстановки і фактори, що ускладнюють плавання;
попереджень у разі небезпечного зближення з іншими суднами (кораблями) і рекомендацій для його запобігання;
попереджень у разі відхилення від безпечного маршруту та рекомендацій щодо повернення до зазначеного маршруту.
Інформаційні послуги надаються з ініціативи ЦРРС або на запит суден (кораблів).

5.2. Контроль за положенням суден (кораблів) на якірних стоянках у зоні радіолокаційного спостереження та передача попереджень суднам (кораблям) у разі їх небезпечного дрейфу на якорях.
Послуга надається постійно і є обов'язковою для усіх суден (кораблів), що стоять на якорях у зоні дії ЦРРС.

5.3. Контроль за виконанням суднами (кораблями) цих Правил та надання попереджень щодо їх порушення.
Послуга надається постійно і є обов'язковою для усіх суден (кораблі), що перебувають у зоні дії ЦРРС.

5.4. Радіолокаційне проведення (навігаційна допомога)

Послуга надається шляхом передачі інформації, що сприяє прийняттю капітаном судна (командиром корабля) рішень щодо безпечного плавання судна (кораблі).
Час початку та закінчення радіолокаційного проведення фіксується у вахтовому журналі та технічними засобами документування ЦРРС.
До початку радіолокаційного проведення між судном (кораблем) та ЦРРС має бути встановлено надійний радіозв'язок.
Капітан судна (командир корабля) та лоцман-оператор ЦРРС повинні переконатися у тому, що судно (корабель) правильно ідентифіковано, та погодити між собою порядок надання допомоги.
Під час здійснення радіолокаційного проведення ЦРРС передає на судно (корабель) інформацію про:
позицію судна (корабля) відносно навігаційних орієнтирів, фарватерів, проміжних пунктів маршруту;
курс та швидкість судна (корабля) відносно ґрунту;
ідентифікаційні дані, позиції інших суден (кораблів) та стан їхнього руху;
час і місце зміни курсу та/або швидкості;
час приходу судна (корабля) в точку постановки на якір.
Під час радіолокаційного проведення судно (корабель) підтверджує отриману від ЦРРС інформацію та повідомляє про всі дії, що ним виконуються.
Капітан судна (командир корабля) вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки свого судна (корабля) у разі раптового виходу з ладу технічних засобів ЦРРС або втрати зв'язку з ЦРРС.
Послуга надається на запит капітана судна (командира корабля), а при видимості дві милі й менше її надання є обов'язковим.

5.5. Регулювання руху суден

Послуга надається шляхом установлення режиму руху суден (кораблів), черговості руху, часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місця якірної стоянки.
Послуга надається постійно і є обов'язковою для усіх суден (кораблів), що перебувають у зоні дії ЦРРС.
5.6. Надання ЦРРС послуг судну (кораблю) не звільняє капітана судна (командира корабля) від відповідальності за безпеку плавання судна (корабля) і захист навколишнього природного середовища.
Виконуючи дії на підставі інформації, рекомендацій та вказівок, отриманих від ЦРРС, капітан судна (командир корабля) самостійно приймає рішення щодо безпосереднього керування судном (кораблем) та забезпечення безпеки його плавання.

6. Плавання суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС

6.1. Плавання у зоні дії ЦРРС та в бухтах здійснюється по СРР, РШ та лініях відповідних створів.

6.2. У Севастопольській бухті головним судновим ходом є лінія створу Інкерманських маяків на схід від лінії, що з'єднує північний і південний вхідні моли до закінчення її судноплавної частини та шлях у канал річки Чорна до її ковша включно.
Усі судна (кораблі) не повинні заважати суднам (кораблям), що рухаються головним судновим ходом.
Судна місцевих пасажирських ліній, пасажирські пороми та судна (кораблі) довжиною до 20 метрів повинні використовувати призначені для них рекомендовані шляхи та звільняти дорогу іншим суднам (кораблям).

6.3. Обгін суден (кораблів) на акваторіях бухт заборонений.
Зустрічне розходження заборонене:
під час проведення буксирних операцій будь-яких суден (кораблів);
для всіх суден (кораблів), якщо валова місткість кожного із зустрічних суден (кораблів) перевищує 500 одиниць.

6.4. Швидкість суден (кораблів) не повинна перевищувати:
у Севастопольській бухті - 9 вузлів;
у каналі річки Чорна - 5 вузлів;
у Балаклавській та інших бухтах - 6 вузлів, за винятком кораблів Держприкордонслужби.
Незалежно від встановленої граничної швидкості руху, для уникнення розвитку небезпечного хвилювання капітани суден (командири кораблів) зобов'язані завчасно зменшити швидкість руху суден (кораблів) під час проходу:
біля працюючих днопоглиблювальних снарядів, плавкранів, доків, екскаваторів;
повз судна (кораблі) довжиною до 20 метрів;
біля плотів та шлюпок з людьми, що працюють біля причалів, бортів суден (кораблів), плавучих ЗНО;
біля місць проведення підводних, гідротехнічних та інших спеціальних робіт;
повз судна (кораблі), що виконують гідрографічні роботи,
а також в інших необхідних випадках.

6.5. Судна (кораблі) на підводних крилах, на повітряній подушці та екраноплани під час входження у бухти та плавання в них зобов'язані рухатись у водотоннажному стані.

6.6. Вітрильні судна (кораблі) з механічним двигуном під час входження у бухти та плавання в них зобов'язані рухатися за допомогою механічного двигуна.

6.7. Якщо видимість становить менше 1 милі, плавання по бухтах усіх суден (кораблів), незалежно від їхніх розмірів, забороняється.

6.8. У бухтах дозволяється вести на буксирі тільки одне судно (корабель).
Буксирування у бухтах забороняється, якщо швидкість вітру становить:
понад 14 метрів за секунду - для усіх суден (кораблів);
понад 9 метрів за секунду - для суден (кораблів) довжиною 150 метрів і більше або висотою надводного борту 9 метрів і більше, а також для усіх суден (кораблів) на схід від меридіана бухти Сухарна (Севастопольська бухта), у каналі та ковші річки Чорна.

6.9. Вихід із Севастопольської бухти здійснюється по лінії створу Інкерманських маяків.
Вихід на Костянтинівський вихідний створ маяків необхідно починати:
для всіх суден (кораблів) - від точки 44°37,45ўN; 33°29,70ўE (перетин Інкерманського і Лукульського створів);
для суден (кораблів) з фактичною осадкою понад 10 метрів - від точки 44°37,50ўN; 33°28,65ўE.
Шлях для виходу на Костянтинівський вихідний створ маяків призначається ЦРРС або обирається капітаном судна (командиром корабля) самостійно.

6.10. Судна (кораблі), що прямують у Севастопольську, Стрілецьку, Пісочну бухти та в бухту Карантинна, до одержання дозволу на входження маневрують без постановки на якір у РОЧ, що обмежений координатами:
44є39,5' N; 33є29,4' E;
44є38,2' N; 33є29,4' E;
44є38,8' N; 33є25,4' E;
44є39,5' N; 33є25,4' E.

6.11. Судна (кораблі), що прямують у Балаклавську бухту, до одержання дозволу на входження маневрують без постановки на якір у РОЧ № 633. Постановка на якір дозволяється тільки в РЯС № 395.

6.12. У темний час доби на суднах (кораблях), які стоять на якорях, повинно вмикатися зовнішнє освітлення.

6.13. Забороняється постановка на якір (сектори напрямків вітру вказані за годинниковою стрілкою):

1) у РЯС № 384:
суден (кораблів) довжиною понад 170 метрів;
танкерів та газовозів із вантажем;
суден (кораблів) із небезпечними вантажами;
усіх суден (кораблів) при фактичній швидкості вітрів від південно-західного до північного напрямків понад 15 метрів за секунду та в разі їх прогнозованого посилення;

2) у РЯС № 389:
суден (кораблів) довжиною понад 140 метрів;
двох суден (кораблів) одночасно, якщо довжина кожного з них перевищує 100 метрів;
усіх суден (кораблів) при фактичній швидкості вітрів від західного до північно-східного напрямків понад 15 метрів за секунду та в разі їх прогнозованого посилення;

3) у РЯС № 395 - усіх суден (кораблів), що не мають закритих систем збору всіх стічних вод будь-якого походження (у РЯС заборонено скидання баластних вод);

4) у РЯС № 396:
суден (кораблів) довжиною понад 140 метрів;
танкерів та газовозів із вантажем;
суден (кораблів) із небезпечними вантажами;
усіх суден (кораблів), що не мають закритих систем збору всіх стічних вод будь-якого походження (у РЯС заборонено скидання баластних вод).
РЯС призначений тільки для укриття суден (кораблів) від вітрів північних напрямків зі швидкістю понад 15 метрів за секунду).
Для РЯС та рейдових причалів, що розташовані у внутрішніх акваторіях бухт, обмеження визначаються обов'язковими постановами портів та розпорядженнями організацій, яким відведені ці акваторії.

6.14. У разі погіршення фактичних погодних умов або одержання прогнозу про їхнє погіршення ЦРРС дає суднам (кораблям) вказівки про знімання з якорів та призначає їм інші якірні місця або рекомендує райони для штормування у відкритому морі, що віддалені від СРР та РШ на відстань не менше 3 миль, а від берега та об'єктів навігаційної небезпеки - на відстань не менше 6 миль.

6.15. Бухти міста Севастополя можуть використовуватися для укриття суден (кораблів) від штормових погодних явищ. Виходячи з географічного розташування та розмірів, заборонено вхід у бухти за таких штормових погодних умов (сектори напрямків вітру та хвилі вказані за годинниковою стрілкою):

1) у Севастопольську бухту:
якщо вітер має напрямок від південно-східного до південно-західного та від північно-західного до північно-східного і швидкість понад 20 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 25 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 30 дециметрів;
якщо видимість менше 1 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів;
Бухта може використовуватися для укриття від шторму суден (кораблів) довжиною до 140 метрів.

2) у бухту Карантинна:
якщо вітер має напрямок від південно-західного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 20 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухта не може використовуватися для укриття від шторму великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від шторму з постановкою на якір без швартування до причалу заборонене;

3) у Стрілецьку бухту:
якщо вітер має напрямок від південно-західного до північно-західного та від північно-східного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 20 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухта не може використовуватися для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів);

4) у Козачу бухту:
якщо вітер має напрямок від південно-західного до північно-західного та від північно-східного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 20 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухта не може використовуватися для укриття від шторму великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від шторму з постановкою на якір без швартування до причалу заборонене;

5) у Балаклавську бухту:
якщо вітер має напрямок від південно-східного до західного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 20 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухта не може використовуватися для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від шторму з постановкою на якір без швартування до причалу заборонене;

6) у бухти Кругла, Абрамова та в Пісочну бухту:
якщо вітер має напрямок від південно-західного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 15 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухти можуть використовуватися для укриття від шторму тільки суден (кораблів) довжиною до 20 метрів;

7) у Комишеву бухту:
якщо вітер має напрямок від західного до північно-східного і швидкість понад 12 метрів за секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 14 метрів за секунду;
якщо висота хвилі понад 25 дециметрів;
якщо видимість менше 0,5 милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
якщо видимість менше 100 метрів.
Бухта не може використовуватися для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів).
Обмеження, визначені у підпунктах 1 - 7 цього пункту, застосовуються у разі

Заступник голови Державної адміністрації морського і річкового транспорту - Головний державний інспектор 
з безпеки судноплавства І. Тихонов